Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Зеленкува́тий, -а, -е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Ламучий, -а, -е. = ламкий. Осика ламуче дерево. Міусск. окр.
Патяки, -ків, мн. Разглагольствованія. — роспустити. Начать разглагольствовать. Роспустили патяки обоє. Мир. Пов. І. 133.
Пообвальковувати, -вую, -єш, гл. Облѣпить глиной (во множествѣ) Уже пообвальковували і хату й комору. Богод. у.
Постачати, -ча́ю, -єш, сов. в. постачити, -чу, -чиш, гл. Доставлять, доставить. Нема рушників, то ми і свої постачимо. МУЕ. І. 113. Матері буду всього постачати, чого забажає. Кв.
Придавити Cм. придавлювати.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.