Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Палає, як горен. 3) Известковая печь.
Джя́воронок, -нка, м. = Жайворонок.
Димува́ти, -му́ю, -є́ш, гл. Дымиться. Принизь, о Господи, ти небо над землею. зійди, коснися гір, нехай горять, димують. В руках його мушкет димує.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна.
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось.
Крюк, -ка, м.
1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях.
2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро.
3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Ум. крючо́к.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. А ніч іде, іде собі повагом.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою.
