Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Застановля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. Г. Барв. 277. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. Чуб. V. 672. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. 3) Ставить, поставить, во что-либо, напр. въ печь. Обід застановила, хліб посадила. Г. Барв. 80.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній. Ном. № 11729.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Понадбивати, -ва́ю, -єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.