Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начальниця

Начальниця, -ці, ж. Начальница. Левиц. Пов. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИЦЯ"
Блиндарь, -ря, м. 1) Волъ, косящій ногами. КС. 1898. VII. 46. 2) Нищій. Желех.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Заві́рити Cм. завіряти.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). ЗОЮР. І. 133. Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Грин. II. 290. Такий обірваний та обшарпаний. Стор. І. 204.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Творчість, -чости, ж. Творческая сила, творчество. Желех.  
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.
Чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.