Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко. Чуб. V. 553.
Підчас, -су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы. Фр. Пр. 111.
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Шкипа, -пи, ж. = скипка. Вх. Лем. 485.