Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берестянка, -ки, ж. 1) Коробка изъ березовой коры. 2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками. Канев. у.
Гребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Гресть весломъ. Богу молись, а до берега гребись. Ном. № 160. 2) Рыть, разгребать. В роскинутому сіні греблись кури. Левиц. І. 195. Квочки гребтимуться у грядках. Грин. І. 20.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився. Гол. І. 180.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.
Пікувати, -ку́ю, -єш, гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.
Поначісувати, -сую, -єш, гл. Начесать (во множествѣ).
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.