Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці. О. 1862. V. Кух. 37.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.
До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Змеж, змежи, пред. = зміж.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. І. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Рясний, -а, -е. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грип. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Н. п. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. Н. Вол. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна., посл. ум. рясненький, рясне́сенький.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.