Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Вимережити Cм. вимережувати.
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни).
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Сіделечко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер.
Утрапити Cм. утрапляти.