Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

настренчувати

Настренчувати, -чую, -єш, сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Левиц. ПЙО. І. 381. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. Cм. наструнчити и настрючити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТРЕНЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТРЕНЧУВАТИ"
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Зайде́я, -де́ї, об. = зайдей. Желех.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Перекласти Cм. перекладати.
Плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав... ХС. IV. 30.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Улучно нар. Мѣтко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТРЕНЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.