Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Завсю́ди нар. = завсіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. І. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими (ловами одно 'дного шпигати. МВ. H. 82.
Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Картка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши дві-три картки. Ном. VI. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з'їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську. Н. п.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Повстромлюватися, -лююся, -єтеся, гл. Воткнуться (во множествѣ). Сіно повстромлювалося в дірки. Левиц. І. 195.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Спичасто нар. Остроконечно.
Торгати, -гаю, -єш, гл. Дергать. Шейк. Вітер віконниці торгає на негоду. Харьк.