Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зневажно нар. = зневажливо. Левч. 83, 121.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась. 2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду. Полт. 3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Штиль м. 1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. І. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
Щикатися, -кається, гл. безл. = икатися. Як сі щикає, то хто згадує. ЕЗ. V. 86.