Баривка, -ки, ж. = барилка. Ум. барилочка.
Відпроваження, -ня, с. Провожаніе.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Замахну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Замахнуться. Вихватила у його з-за халяви ножа і замахнула, і одрубала гайдамаці голову. Замахнись, та не вдарь.
Зві́л, зволу, м. 1) = зво́лення. 2) До зволу, по зволу. Сколько угодно. Взялися їсти 1 запивати, варенухи-веселухи довелось до зволу, три глеки її стояло рядом поверх полу. Гуляв по зволу, веселився.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Прищитувати, -тую, -єш, сов. в. прищитати, -таю, -єш, гл. Присчитывать, присчитать. На сто рублів навіряє, а на двісті прищитає.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом.