Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ.
Гра, гри, ж. Игра.
Заставщи́на, -ни, ж. Отданное въ залогъ, заложенное. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Пересолити Cм. пересолювати.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему.
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
