Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Півкондійка, -ки, ж. Полуендова.
Повідня, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (Cм.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Слих, -ху, м. Слухъ. Прийшли слихи до милої, що милого вбито.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
