Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висолоплювати, -плюю, -єш, сов. в. висолопити, -плю, -пиш, гл. Высовывать, высунуть, вывалить (языкъ). Язик висолопив. Рудч. Ск. II. 17. Прийдеться бігати, язик висолопивши. Кобел. у.
Завали́ти Cм. завалювати.
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга. Черк. у.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало.
Нащербити, -блю́, -биш, гл. Выщербить немного, вызубрить немного. О. 1862. XI. Свид. 54.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли. Чуб. І. 51.
Повиплакувати, -кую, -єш Выплакать (во множествѣ). Повиплакувала собі очі.
Примурок, -рка, м. 1) Карнизъ у печки. Н. Вол. у. 2) Каменная пристройка. 3) Боковая стѣна гончарной печи. Шух. І. 263.
Прихоплювати, -люю, -єш, сов. в. прихопити, -плю, -пиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій. Грин. III. 44.