Бержулочка, -ки, ж. Встрѣчено въ пѣснѣ съ испорченнымъ текстомъ; если не искаженіе, то — названіе коровы?
Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда!
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл.
1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Болить животочок, все тіло помліло. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів».
2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі.
Тропота, -ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. Cм. трьопота.
