Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гузде́чка, -ки́, ж. = Уздечка = Вуздечка. Прив'яжи свого коня чим небудь, а сам возьми гуздечку. Грин. ІІ. 110.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Замі́рити, -ся. Cм. заміря́ти, -ся.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду. Вх. Уг. 260.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Прикмечати, прикміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. прикме́тити, прикмітити, -чу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. Н. Вол. у. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться. Чуб. V. 720.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.