Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доволочити Cм. Доволочувати.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Їдальний, -а, -е. = їстовний. Желех.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Примести Cм. примітати.
Проявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прояви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, появиться. Що у нашому селі проявилась новина не велика, не мала. Чуб. V. 1136. Проявився козаченько пане у синьому жупані. Грин. III. 241.