Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо. Грин. І. 33.
Закаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаламу́тити, -чу, -тиш, гл. Возмущать, возмутить, замутить, сдѣлать мутнымъ.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження. Єв. Л. 10.
Найти́, -ся. Cм. находити, -ся.
Переплигнути Cм. переплигувати.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.