Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах.
Моргу́лець, -льця, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть хапун (рот), над хапуном — сопун (ніс), над сопуном моргульці, над моргульцями — поляна, над поляною ліс.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл.
1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. А дівчина громадила, козаченька принадила. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.