Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налупитися

Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 500.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛУПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛУПИТИСЯ"
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота. Н. Вол. у.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70.  
Підрити Cм. і. підривати.
Повиїдати, -даю, -єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛУПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.