Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже.
Длу́бати, -баю, -єш, гл. 1) Ковырять. Чого ти все в носі длубаєш? 2) = Длубатися 2.
Допащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Забрьо́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. забрьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Загрязняться, загрязниться мокрой грязью, замачивать, замочить себѣ края платья.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris.
Нелюдськість, -кости, ж.
1) Безчеловѣчность.
2) Необходительность.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю.
