Асесорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Занимать должность становаго пристава.
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Ум. бібличка.
Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Через мус. По принужденію.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Черкатися, -каюся, -єшся, гл. Дотрогиваться, касаться. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Її плече черкалося з його плечем.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ.