Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Испещряться, испещриться узорами и пр.
2) Расшиваться, расшиться мере́жками.
3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Мимої́здом нар. Проѣздомъ. Ось заїдьмо буцім води напитись мимоїздом до тої вдовиці.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали.
Окульбачити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Омелюх, -ха, м. Желтоносый дроздъ, Turdus viscivolus.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Трудно стало старенькій по людях жити. Треба дітей пускати по людях. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. по всьому. Послѣ всего. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Як не буде миленького, то буде по мені. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Вернувсь по той чобіт. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Прийшла по мене вся моя родина. До кого ж мені тут по роботу вдатись? 5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. 6) — по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. 7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. 8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. 9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо.
Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Любив він і садки розводити. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. І розвели пожар чималий. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву.
Цукровий, -а, -е. 1) Сахарный.
2) Подслащенный.
