Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накуватися

Накува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась. Мет. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКУВАТИСЯ"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Бовван, -на, м. Идолъ, кумиръ, истуканъ.
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Котл. Н. П. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Нелад, -ду, м. Безладица; безпорядокъ.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.