Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Джинджор, -ру, м. и джинджора, -ри, ж. Раст. Gentianae.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив.
Затка́ти, -тчу́, -че́ш, гл. 1) Начать ткать. 2) Заработать тканіемъ. 3) Покрывать, покрыть тканымъ узоромъ. Були ті жупани серебром заткані. 4) = заткнути. Та й заткав я йому боржій рану. Не можна всім губи заткати. З-під коріння, з-під верби джерело било, що й кулаком не заткати.
На́вський, -а, -е. Мертвецкій. Встрѣчается только въ выраженіи: на́вський вели́кдень — Пасха мертвецовъ, по народнымъ вѣрованіямъ, въ четвергъ на послѣдней недѣлѣ великаго поста. Cм. мертве́цький вели́кдень и ма́вський вели́кдень. Cм. мавський.
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала.
Суботішній, -я, -є. = субітній.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный.
