Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Забондарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Начать бочарничать. Мій кум попереду колеса робив, а тепер забондарював. 2) Заработать бочарствомъ. Забондарював копу, та й є гроші на святки. 3) Затерять, не возвратить при бондарской работѣ. Се такий бондарь, що як оддаси що, то він і забондарює.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. Ум. оборожок.
Плишка, -ки, ж. = плиска в).
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Потягачка, -ки, ж. Потягота, потягиванье членовъ. Яка там тебе потягачка напала?
Різниці, -ць, ж.
1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш.
2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.