Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцемъ. Мил. 210. Быть посаженнымъ отцемъ. 3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати... ЗОЮР. І. 320.
Бушувати, -шую, -єш, гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. Дума. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса.
Гавин, -а, -е. Вороній. Ґавине гніздо.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака. Стор. II. 89.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ. Вх. Зн. 31.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Полубіс, -са, м. Полу-бѣсъ, полу-человѣкъ. Мабуть вона полубіса вродила? Греб. 373.