Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накидати

Накида́ти, -да́ю, -єш, гл. І. сов. в. наки́дати, -даю, -єш. 1) Набрасывать, набросать, накидать. Не накидай стільки дров у піч, — накидає такого, що на двічи стало б. А лисичка... все кида по рибці на дорогу, все кида. От, як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла. Рудч. Ск. II. 8. 2) Оставлять, оставить многихъ. На що ж ви, таточку, сиріт накидали? (изъ причитанья по умершемъ отцѣ). Мил. 186. II, сов. в. накинути, -ну, -неш. 3) Набрасывать, набросить что-либо сверхъ чего-либо. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло. Черниг. у. Накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. Єв. Л. XIX. 35. 4) Навивать, навить, намотать. Накинуті, основу на верстат. Вас. 166. 5) Налагать, наложить. Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі. Левиц. К. К. 6. За той гріх, накинуто на його покуту. 6) Навязывать, навязать. Ніхто її не бере, дак ви її на мою шию накидаєте. Г. Барв. 202. Сестра моя мала, а вони на її й накинули двох год хлопця гледіть. Г. Барв. 52. 7) Прибавлять, прибавить. Мало буде. — накинь ще хоч трохи. кругу накидати. Дѣлать кругъ, обходъ (въ пути). Ходім напрямець, — чого нам стільки кругу накидати. Зміев. у. 8)о́ком. Посматривать, бросать взгляды, взглянуть, примѣтить, замѣтить. Ходе Йванко по-над током, накидає чорним оком: ой чи жива, чи здорова та Сохвійка чорноброва. Грин. ІІІ. 154. Ішла дівка по-над тоном, накинула хлопця оком: там то хлопець, там то гарний. Грин. III. 154. Въ переносномъ смыслѣ: обратить вниманіе на кого-либо. І хороший, і заможний, і вони давненько накидали оком одне на 'дного. Г. Барв. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКИДАТИ"
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Дубас, -са, м. Большой ножъ. Вх. Уг. 237.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Натирати, -ра́ю, -єш, сов. в. нате́рти, -тру́, -треш, гл. 1) Натирать, натереть. Знайшла ріпу, натерла на тертушку. Мир. Пов. II. 52. 2) Напирать, напереть. Козаки на піхоту міцно натирали. Гол. І. 34. 3) Настаивать, докучать. Не натирай, бо бачиш, що ніколи. Брацл. у.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.
Розложитися, -жуся, -жишся, гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Ткачування, -ня, с. Ремесло ткача.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.