Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Так і беркицьнув його на землю.
Доправува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний.
Печіння, -ня, с. = печиво.
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Собака хлебче воду.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. 2) Чаща лѣсная.