Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назолити

Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Єхи́дний, -а, -е. Ехидный. К. Бай. 137. К. Кр. 12, 27.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
Зати́рити Cм. затирювати.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.
Перебендювати, -дюю, -єш, гл. 1) Капризничать, привередничать. Не перебендюй бо так довго, Солопію! Г. Арт. (О. 1861. III. 94). 2) Болтать.
Понашатковувати, -вую, -єш, гл. Нашинковать (капусты, — во множествѣ). Ми собі по здоровій діжці капусти понашатковували.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.