Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назолити

Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки: Кіевск. у.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Околичник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277.
Піддержати Cм. піддержувати.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Стос, -су, м. 1) Куча, груда. Cм. стіс. 2) = завісок. Вол. г. Ум. стосик.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.