Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назолити

Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗОЛИТИ"
Заба́чити. Cм. Забачати.
Зару́мсати, -саю, -єш, гл. = зарюмсати. Чого се, дурню, плачеш?.. зарумсав очі. К. ПС. 67.
Ле́ле 1, леле 2чко!, меж. Увы! Горе! Бѣда! Ой леле 2, леле 2! битиме татусь. Лубен. у. Ой леле 2чко, леле 2чко, болить моє сердечко! Чуб. V. 1061. Леле 2, леле 2чко мені! Ном. № 9270.
Ли́марь, -ря, м. Шорникъ. Вас. 159. Оддала дочку та за крамаря, а сама пішла та за лимаря. Чуб. V. 911.
На́воротень, -тня, м. Раст. Alchemilla vulgaris. Вх. Пч. І. 8.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  
Розшолопати, -паю, -єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. І. 48. Левиц. І. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.