Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Відраювати, -раюю, -єш, сов. в. відраяти, -раю, -єш, гл. Отсовѣтовать, не совѣтовать, не посовѣтовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.
Запасльо́нити, -ню, -ниш, гл. Запачкать въ паслін.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. Желех. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Красотка, -ки, ж. Красавица (о дѣвушкѣ, ребенкѣ). Моя ти красот ко! Вх. Уг. 247.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе. Желех.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.