Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назначати

Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Шух. І. 182. Піймуть поля, скільки їм назначиш. К. Псал. 236. Бог назначив, то й здохла ялівка. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗНАЧАТИ"
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы. Вас. 177.
Ло́бас, -са, м. 1) Съ большимъ лбомъ. 2) Тупица, остолопъ. Ото ще дурний лобас! Нічого до пуття не зробить. Харьк. г.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Поглум, -му, м. Издѣвательство.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116.
Худопахолок, -лка, м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. І. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.