Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Кладовище, -ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.
Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Окоренитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому?
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Cм. линок.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ называютъ крестьянку изъ
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.