Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Відхаювати, -хаюю, -єш, сов. в. відхаяти, -хаю, -єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти отъ смерти. Царь мусив прохати у Мазепи на дванадцят день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. І. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111.
Понехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Пренебречь. 2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. Черниг. г. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили. Зміев. у.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. І. 18.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.