Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. . Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum.
Папера, -ри, ж. = папір.
Пороспиватися, -ваємося, -єтеся, гл. Распиться, распьянствоваться (о многихъ). Попи голодні, холодні, необуті, пороспивались.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете.
Шпарування, -ня, с.
1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной.
2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити.
