Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажинати

Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп. Ном. № 10167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИНАТИ"
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 19. Ум. кузенька. Чг. 64. Поміж тими кузеньками ковалі кували. Чуб. V. 992.
Курятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Пожинати, -на́ю, -єш, сов. в. пожати, -жну, -жнеш, гл. Пожинать, пожать. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Взяли мене да й пожали, у снопики пов'язали. Чуб. V. 538.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая. Чуб. ШІ. 148.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.