Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нажинати

Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп. Ном. № 10167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИНАТИ"
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. Мл. л. сб. 137. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Мет. 347. Зослав хлопця з хати. Новомоск. у.
Напа́сник, -ка, м. Нападающій, задира, обидчикъ. Н. Вол. у. Одчепися, напаснику, я не була на празнику. Н. п. Закр. Відчепися, напаснику, маєш ти дівчат без ліку. Грин. III. 242. Напасник на культурних людей Острянин. К. Кр. 11.
Ніж 2 сз. Нежели, чѣмъ. Бог має більше, ніж роздасть. Ном. № 58. Лучче було дівчиною, ніж тепера молодицею. Мет.
Помолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Помолиться. Встали вони, помолились Богу, і стало світати. Рудч. Ск. І. 120.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл. 1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться. 2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Левиц. І. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. І. 3) О лошади: становиться, стать на дыбы. 4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Посл. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Чуб. V. 901. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Камен. у. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Грин. І. 67. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду. Васильк. у.
Шкодливий, -а, -е. 1) = шкідли́вий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.