Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наживний

Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЖИВНИЙ"
Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Гуць Cм. Гуц.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Шейк.. Cм. телячі зуби.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЖИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.