Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надудкуватий

Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУДКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУДКУВАТИЙ"
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Н. п. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
Золотушник, -ка, м. Раст. a) Inula britanica. б) = золотуха 3 а. ЗЮЗО. І. 137. 2) пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. Єв. Л. V. 27. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ). Лукаш. 161. Гол. IV. 243.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ном. № 14237. Ум. поми́йки. Чуб. III. 86.
Розіднити Cм. розденати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДУДКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.