Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засоро́мити, -ся. Cм. засоромлювати, -ся.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.  
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Схожий, -а, -е. Похожій. Боже ж ти мій! і на чоловіка ж то не схожі. Млр. л. сб. 173. Сама на себе не схожа стала, така журба її бере. Рудч. Ск. II. 32.
Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.