Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Ум. бузьочок.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Мамали́ґа, -ґи, ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Приклякнути, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Суканка, -ки, ж.
1) Толстыя нити для в'ятіра.
2) У рыболововъ: родъ веретена съ кружкомъ для свертыванія тонкихъ веревокъ.