Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).