Безконешниця, -ці, ж.
1) = безконечник 2.
2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Ведмедячий барліг. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. б) Salvia Aethiopis L.
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику...
Поважно нар.
1) Почтенно.
2) Серіозно, съ важностью, съ достоинствомъ. Поважно та тихо... сходилися полковники. Промовила Зося поважно.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в.
Посміт, -ту, м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали.
Тужний, -а, -е. Грустный, горестный.
Хрипнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться хриплымъ. Голос хрипне.