Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево.
Допха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався.
Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Мозольо́ваний и мозольовий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Щирая праця мозольованая.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом.
Пужливий, -а, -е. Пугливый.
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Ой без милого соловейка і світ не світає.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
