Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочонок, -нка, м. = варило.
Грабу́нок, -нку, м. Грабежъ. Стор. II. 185.
Дрімли́вий, -а, -е. Наводящій сонъ. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849), 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. ІІ. 78.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами. 2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів. Левиц. І. 347. 3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Левиц. Пов. 203. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Левиц. Пов. 179. Лапатий сніг. Мнж. 184.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Приятельство, -ва, с. Дружба. МВ. І. 117.
Просихати, -ха́ю, -єш, сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.  
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) = хряпати. 2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.