Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наддирати

Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДИРАТИ"
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Налі́зти Cм. налазити.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Пацурник, -ка, м. = пацірник. Вх. Уг. 257.
Пересниця, -ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis. Шух. І. 24.
Приглежуватися, -жуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Як почне приглежуваться до тебе або прислухаться, поки то пізна або почує. Сим. 235.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24. 3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.
Роззяплювати, -плюю, -єш, сов. в. роззяпити, -плю, -пиш, гл. = роздзяплювати, роздзяпити.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.