Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр. Чуб. IV. 560. Мет. 165.
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Покидько, -ка, м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Порозрівнювати 2, -нюю, -єш, гл. То-же, что и розрізнити, но во множествѣ.
Самопас I нар. Безъ пастуха, безъ присмотра, на свободѣ.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі. Федьк.