Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Ді́лати, -лаю, -єш, гл. 1) Дѣйствовать. 2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає.
Добрехатися, -брешу́ся, -шешся, гл. Довраться. До такої добрешись. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха.
Істній 2, -я, -є.
Каптурник, -ка, м. Монахъ, какъ носящій капюшонъ.
Обучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обучаться, обучиться. 'Ддав у бурсу в Київ обучатись.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Рано нар.
1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало.
2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Ум. раненько, ранесенько.
Умолоти, умелю, -леш, гл.
1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю.
