Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпроти

Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПРОТИ"
Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Макс. (1849). 7. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. Гол. IV. 510. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. Макс. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Г. Барв. 190. Заховав дід бабу і похорон одправив. Рудч. Ск. II. 54. Похорон одправляти. АД. І. 117.
Золінник, -ка, м. = золільник. Аф. 460. Ум. золінничок.
Котовка, -ки, ж. Конура для кота (въ сказкѣ). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. Рудч. Ск. і. 25.
Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють. Ном. № 12467.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Рішинець, -нця, м. 1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Кобел. у. Почула рішинець. Алв. 11. 2) Конецъ. Тут тобі й рішинець. Черк. у.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Чуб. II. 286. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить. Ном. № 224, стр. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВПРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.