Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля

Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПОСЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВПОСЛЯ"
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Котл. Ен. II. 24. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. К. ЧР. 211. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Чуб. V. 43. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Мет. 251. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває. ЗОЮР. І. 188.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся. Мир. ХРВ. 234.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
Понатрощувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и натрощити, но во множествѣ.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. ЗОЮР. І. 147. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Під ним (змієм) земля тілько стогне. ЗОЮР. II. 30.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВПОСЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.