Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве.
Обрепіжити, -жу, -жиш, гл. Сильно ударить кнутомъ.
Стельвага, -ги, ж. = штельвага.
Сутужно нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
Шмир, -ру, м. Раст. Bromus arvensis.