Відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Нехибне нар.
1) Безошибочно.
2) Неуклонно.
Облога, -ги, ж.
1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились.
2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. Cм. ризи.
3) мн. облоги. Оконная рама.
Полискувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. Блестѣть, лосниться, сверкать. Вже сивиною коси полискувались. Полискується бриль солом'яний, наче золотий.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Cм. чистина 2.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати.