Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться.
Ворітця, -тець мн.
1) Ум. отъ ворота.
2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
