Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набалакати

Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАЛАКАТИ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Зрадзілля, -ля, с. раст. Agrimonia Eupatorium. Шух. І. 21.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать. К. Іов. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.