Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набалакати

Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАЛАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАЛАКАТИ"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Кицяти, -ця́ю, -єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.
Ле́мко, -ка, м. Галицкій малороссъ, житель Лемківщини. Голов. І. Вступл. 725.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує. Ном. № 9373.
Перехотітися 2, -хочеться, гл. безл. Перехотѣться.
Плавак, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАЛАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.