Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Доле́жувати, -жую, -єш, сов. в. доле́жати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Леле́чич, -ча, м. Аисть-самецъ. Полетів уже леле 2чич, полізу до гнізда. Лубен. у.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міусск. окр.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1. Желех.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.