Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный.
Білоусий и пр. = біловусий и пр.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Гря́зько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота.
Стрібло, -ла, с. = срібло.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Спорядили обід сутий.
Уж, ужа, м.
1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами.
2) = гуж. (одм.).
3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. Ум. ужик.
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити.
