Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. Ном. № 12207. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. Шевч. 132. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Грин. ІІІ. 499. Довго мабуть гнувся — не давав? МВ. (О. 1862. ІІІ. 74).
Горно́чок, -чка, м. Горшочекъ. Вх. Лем. 405.
Жабокря́ківка, -ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Підтомитися Cм. підтомлятися.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл. 1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). 2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.