Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Ди сокр. диви. А ди-но. Смотри-ка. А ди-но, який нее побіг. Камен. у.. Cм. Дивитися.
Капелюш, -ша, м. Шляпа. Ходили в капелюшах, а тепер босенькі ходять. Ном. 2) мн. Листья растенія Nuphar luteum Smith, а также Nymphaea alba L. ЗЮЗО. І. 129.
Коропавка, -ки, ж. = коропа. Вх. Зн. 24.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Желех. Ум. лушпели́нка.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик. Гринченко. Изъ устъ народа. 126.
Почубитися, -блюся, -бишся, гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108.