Волочба, -би, ж. Боронованіе.
Двора́нство и пр. = Дворянство и пр.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Лебедя, -ді, ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. лебідка, лебідонька, лебідочка.
Націджувати, -джую, -єш, сов. в. націди́ти, -джу́, -диш, гл. Нацѣживать, нацѣдить.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.