Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

м'якушка

М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. Грин. І. 296. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "М'ЯКУШКА"
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Видихнути Cм. видихати.
Ділени́на, -ни, ж. Дѣлежъ. МУЕ. ІІІ. 169.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу. Прил. у.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Ном. стр. 297. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Шевч. 492. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку. Грин. III. 350.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ. Борз. у.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Шигирявий, -а, -е. Картавый. Вони собі невеликії, шигирявії, недорікії. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова М'ЯКУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.