Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відорати Cм. відорювати.
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик. Грин. II. 147.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260.
Позаплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Пущальний, -а, -е. Мясопустный.